Уже після місцевих виборів українців може очікувати черговий етап непопулярних реформ. Депутат від провладної фракції “Слуга народу” голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив, що ціну на електроенергію потрібно підвищити, а пільги перевести в грошову форму.

Відповідаючи в ефірі одного з телеканалів на питання про підвищення ціни на електроенергію для населення до рівня ринкової, Гетманцев відзначив, що це необхідно робити, а незахищеним верствам населення надавати адресні субсидії в грошовій формі. Цей підхід підтримує і його колега Галина Третьякова, голова Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

– Повністю підтримую монетизацію пільг, як і Галина Третьякова – вона теж підтримує цю ідею, – сказав Гетманцев. Це її комітет. І взагалі за цим майбутнє. Ми не зможемо і далі фінансувати такий обсяг пільг. Крім того, пільги часто несправедливі, багато пільг отримують за підробленими документами або за документами, оформленими з порушенням процедури. Вони обтяжують бюджет з одного боку, з іншого – не повинні йти тим людям, які на них не мають права. Тому я повністю підтримую підхід монетизації, нам слід переводити пільги в грошову форму. Те ж стосується ціни на електроенергію.

Швидше за все ці рішення будуть прийматися вже після місцевих виборів, які призначені на кінець жовтня. Інакше і так не найвищі рейтинги партії влади можуть впасти ще більше.

Що нас чекає з електрики

Це вже не перша спроба перевірити реакцію суспільства на можливе підвищення тарифу на електрику. Ще на початку літа Міністерство енергетики та захисту навколишнього середовища заявляло, що планує збільшити ціну за перші 100 кВт * год з 0,9 до 1,68 грн з 1 жовтня 2020 року.

На одному зі слайдів презентації меморандуму про скорочення “зеленого” тарифу йшлося про скасування пільгової ціни населенню за перші 100 кВт * год з 1 жовтня 2020 року. За задумом, це має заощадити 3,1 млрд грн. Сумарний ефект від такого скасування за календарний рік повинен скласти 11,6 млрд грн.

Нагадаємо, сьогодні перші 100 кВт * год електроенергії на місяць оплачуються населенням за ціною 0,9 грн за 1 кВт-год, а понад сотню – вже по 1,68 грн за 1 кВт-год. Тобто якщо ви витрачаєте в місяць більше 100 кВт * год електроенергії, то таке рішення змусить вас викладати на 78 грн більше.

Крім того, Національна комісія держрегулювання енергетики і комунальних послуг (НКРЕКУ) протягом найближчих 2-5 років пропонує підвищити ціни на електроенергію для населення до рівня промисловості, забезпечивши адресну допомогу вразливим категоріям споживачів. За оцінкою НКРЕКУ, дане рішення дозволить додатково зібрати зі споживачів понад 38 млрд грн.

Промисловість за електроенергію платить в середньому на третину більше, ніж населення. Тобто сумарно разом зі скасуванням пільгової ціни і введення тарифу для юросіб електрику для населення може подорожчати на 40%.

Доплати замість пільг

Пільги, що стосуються оплати ЖКГ, уже частково монетизували. Тобто пільговик може сам вибирати, отримувати її в готівковій або безготівковій формі. Починаючи з листопада минулого року споживачі отримують квитанції за комунальні послуги з повним розміром платежу без урахування пільг. При цьому держава виплачує кошти кожній людині окремо – видає готівкою або перераховує на рахунок “Ощадбанку”. Детальніше про це читайте тут.

Також в Мінсоцполітики розповіли про намір компенсувати вартість бебі-боксів тим сім’ям, де в 2020-му народилися діти, але набір від держави вони так і не отримали. Як повідомили у відомстві, на даний момент закупівлі наборів заблоковані. Детальніше про цю ініціативу – тут.

Багато розмов ведеться і про те, що потрібно монетизувати пільги на проїзд. В уряді ще в 2018 році ввели таку можливість – органи місцевої влади мають право скасувати право на безкоштовний проїзд для пільговиків, але замість цього видавати їм грошову компенсацію. Уряд вирішив встановити так званий соціальний мінімум, менше якого місцева влада не зможе платити. Цей мінімум складе 30 поїздок на місяць. Більше призначати можна, а менше не можна. У більшості регіонів була встановлена ​​норма компенсації саме виходячи з мінімальних 30 поїздок.

Але працює така монетизація не скрізь. Наприклад, в Києві досі всі пільговики їздять в транспорті безкоштовно. А в кінці року перевізники отримують від міста дотації. І, мабуть, такий підхід влаштовує і чиновників, і транспортників.

Економіст Олексій Кущ впевнений, що найзапеклішим противником монетизації безкоштовного проїзду виступає так звана комунальна транспортна мафія, яка існує практично в кожному місті.

– Протягом календарного року за рахунок перевезення платних пасажирів керівництво комунальних підприємств забезпечує виплату зарплати працівникам, закупівлю паливно-мастильних матеріалів, поточний ремонт техніки, – каже Олексій Кущ. – А потім з міських бюджетів дані комунальні підприємства отримують дотацію за перевезення пільгових груп пасажирів, чисельність яких розраховується за допомогою хитромудрих формул. Спритність рук і ніякої економіки. В результаті з міської скарбниці виділяються астрономічні суми, які потім освоюються на “інвестиційні” програми. У масштабах країни мова йде про мільярди гривень.

З іншого боку, як показує практика, введення монетизації викликає негативну реакцію з боку самих пільговиків. Адже компенсація передбачає всього 30 поїздок, а за решту доведеться доплачувати з власної кишені.

Ще один цікавий момент полягає в тому, що якщо протягом року транспорт дорожчає, то повинні підвищуватися і суми компенсацій. Але відбуватися це буде не відразу, а тільки з 1 січня наступного року. В урядовій постанові йдеться, що розмір виплат розраховується на весь рік, виходячи з тарифу, який діє на 1 січня поточного року.

Те естьеслі тарифи на проїзд підвищать з 1 лютого, то 11 місяців пільговикам доведеться доплачувати або економити на пересуванні.

Пільговиків потрібно порахувати

Ідея з монетизацією пільг обговорюється вже давно. Про необхідність зміни ситуації, яка склалася в Україні, кажуть все без винятку – від політиків до профільних експертів. За майже 28 років незалежності депутати роздали населенню стільки пільг, що держава просто не може профінансувати їх в повному обсязі.

Тому з часом пільги почали урізати. Кілька років тому “постраждали” чорнобильці – відразу кілька цільових пільгових програм закрили, а частина виплат була знижена. Але, незважаючи на це, в Україні досі різними пільгами користуються близько 44% населення. І це без урахування субсидій. Цікаво, що точної цифри, скільки грошей витрачено на тих чи інших пільговиків, ніхто не може назвати.

Причина в тому, що в країні досі немає єдиного реєстру одержувачів пільг. Експерти кажуть, що такий реєстр потрібен, а крім того, потрібно відстежувати і матеріальне становище потенційного пільговика. Якщо у людини є засоби на оплату ЖКГ або проїзд, то пільг його в майбутньому можуть позбавити.

ДО РЕЧІ

Основні пільгові категорії українців

Багатодітна родина. Сім’ї, в яких троє дітей і більше, мають знижку на оплату комунальних послуг в розмірі 50%. Для таких сімей знижка надається незалежно від сукупного доходу сім’ї. Діти мають право на безкоштовні ліки, щорічне медичне обстеження, першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, а також першочергова госпіталізація. Ця категорія має право на безкоштовний проїзд в пасажирському транспорті, крім таксі.

“Діти війни”. Це категорія громадян, яка народилася до 1945 року включно. Їм належить знижка на оплату комунальних послуг в розмірі 25%.

Ветерани праці. Для тогощоб отримати в Україні такий статус, чоловікам потрібно мати 40 років стажу, а жінкам – 35 років. Для цієї категорії в Україні покладається безкоштовне протезування, безкоштовні поїздки в санаторії, першочергове право на житло і земельну ділянку. А також вони звільнені від оплати за землю.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Ввезення в Україну битих машин з Америки можуть заборонити

Джерело